Свобода

Спонукає – надихає
Капля крові у вині
Келих у крові

Плямою життя крокують тенети забуття
Шукають виходу у небуття

Ходять легко
Ступають м’яко
І шепочуть мрію
Ніжно лоскочуть чутливу шкіру

І подихом надихають та м’яко блукають
Теплим сонцем накривають
Повіки злиплі
Тьмяні, у крові, печалі

Розм’якла шкіра – солоної води напилась

Нічого не змінилось
Колами ступаєш
Легко шипи розарію у шкіру вганяєш
І золотом клітку покриваєш

Мрія ходить поруч
Посміхається
Сумний погляд кидає
На птаха в крові, в золотому пилу

Ходить повз
У келиху вина серце носить
У кошику квітів свободу колихає
Проходить повз
Сумно посміхається
Споглядає птаха мертвого
Синя шкіра, пелюстки квітів
І пил,
Золотий..